Кірроллалі

Кірроллалі втілює дух дружби та гостинності, що є частиною натури кожного гафлінга і уособлюється домівкою та домашнім вогнищем. Дім — це привітне місце, але водночас він є священним. Гафлінги шанують Кірроллалі, відчиняючи двері своїх домівок для гостей і поважаючи оселю господаря так, ніби вона була їхньою власною.

Кожне гафлінгське село розповідає свою версію легендарної історії про Кірроллалі та тролячі пироги. Давним-давно велике людське місто поблизу села Кірроллалі регулярно зазнавало нападів лютого троля. Воїни з міста рубали троля, але навіть найтяжчі його рани загоювалися, і троль повертався знову. Одного дня Кірроллалі зʼявилася біля міської брами у фартуху та селянському одязі й запропонувала позбавити місто від троля. Горді людські воїни глузували з неї, але відчайдушний мер попросив Кірроллалі про допомогу.

Тож Кірроллалі засадила всіх городян за випікання пирогів, але не простих пирогів. То були особливі тролячі пироги. До кожного вона додала дрібку магії, що робила їх нестерпно привабливими для тролів. Поки воїни міста бурчали й гострили свою сталь, Кірроллалі створила атмосферу веселощів, підбадьорюючи наляканих людей під час роботи. Коли день добіг кінця, вона вирушила з візком, повним пирогів, і розклала їх смачною стежкою далеко в гори. Коли троль наблизився до міста й знайшов стежку, він почав поглинати пиріг за пирогом, ідучи за чудовими запахами гірською стежкою, доки не зайшов просто в лігво молодого червоного дракона. Жадібний троль був миттєво спопелений.

Кірроллалі повернулася героїнею, і відтоді всі городяни згадували її добрим словом, коли пекли пироги.