Міліл

Міліл — бог поезії, красномовства та пісні. Він бог творчості й натхнення, цілісної пісні, а не лише слів чи мелодії. Він уособлює завершену думку, результат процесу, що перетворює ідею від задуму до втілення. Мілілу найбільше поклоняються барди, трубадури та інші артисти, але будь-хто, хто готується до виступу чи промови перед натовпом, може звернути до Міліла коротку молитву за успішний виступ. Ті, хто шукає натхнення у творчих починаннях, також моляться Мілілу.

На його іконах він зображений як вродливий чоловік — іноді людина, іноді ельф, а в місцях із великою напівельфійською громадою (як-от Аґларонд) навіть напівельф. Його зображують то молодим, то старим, але його особу завжди можна впізнати завдяки пʼятиструнній арфі зі сріблястого листя, яку він постійно носить із собою. Він — ідеал, до якого прагнуть усі виконавці: врівноважений і впевнений, чарівно харизматичний і джерело натхнення для слухачів. Кажуть, що він досконало памʼятає все, що чує, або що було сказано, поки звучала музика, а також має неперевершену майстерність імпровізації.

Святині Міліла часто розташовані в концертних залах та музичних школах. Чи це величезна концертна зала, чи маленька хорова кімната — вона повинна мати чудову акустику. Жерці Міліла є покровителями мистецтв, а також самі виступають і часто виконують роль наставників з виконавського мистецтва при його храмах і святинях.

Подібно до Денейра, Міліла іноді вважають слугою Огми. У таких зображеннях божества Міліл — ліва рука бога, яку також називають Єдиною Істинною Рукою. Цей вислів не має на меті применшити праву руку (Денейра); навпаки, він походить від того, що лівшість частіше повʼязують з великим мистецьким талантом, і від віри, що найвеличніше мистецтво народжується з прийняття істини.