Тімора
Тімора — це ясноока богиня долі, та, до якої звертаються з молитвами гравці та любителі азартних ігор у Фаеруні. Кажуть, що Наша Усміхнена Леді найбільше любить тих, хто грає з неперевершеною майстерністю та зухвалістю. Однак вважається, що вона наглядає за всіма, хто ризикує заради покращення своєї долі.
Бойовий клич послідовників Тімори — «Доля сприяє сміливим». Хтось може промовити слова до Тімори перед будь-якою справою, у якій трохи щастя не завадить, але не тоді, коли може трапитися невдача. (У таких випадках люди моляться Бешабі, щоб та вберегла їх від нещастя; вважається, що молитва до обох одночасно гнівить обох богинь.) Один поширений спосіб ворожіння — підкинути монету незнайомцю (зазвичай жебракові) і запитати, чи випав аверс. Якщо так, монету залишають незнайомцю як плату за ласку Тімори. Якщо ні, незнайомець може вирішити залишити її собі (разом із невдачею) або повернути.
Ті, хто шанує Тімору — на відміну від людей, які просто бурмочуть її ім'я над кістками — зазвичай є зухвалими натурами. Шукачі пригод та гравці становлять значну частину їхніх лав. Усіх їх об'єднує переконання, що все добре в їхньому житті є результатом як доброї долі, так і відваги її шукати. Серед поклонників Тімори є найрізноманітніший люд: гарячий молодий шляхтич, ризиковий торговець, мрійливий орач і хитрий нероба.
Жерці Тімори та храми, присвячені Леді Удачі, трапляються рідко, оскільки її віра не схильна наголошувати на потребі у посередниках: «Хай щасливець і Усміхнена Леді самі між собою домовляться», — як кажуть у народі. Втім, святині Тімори при гральних закладах — справа нерідкісна, і часом такі заклади приваблюють жерця й фактично стають храмами.
До Світанкового Катаклізму існувала лише одна богиня удачі — Тіхе. Вічно граючи з фортуною та бідою, Леді Удача дарувала й забирала свою прихильність за примхою. Коли її тодішній коханець, Латандер, розпочав сварку серед богів, Тіхе поцілувала Володаря Ранку невдачею і пішла мандрувати світом.
Під час своїх мандрів Леді Удача знайшла бутон троянди неперевершеної краси. Зрадівши такому щасливому збігові, Тіхе потягнулася зірвати цей чудовий знак, який, як вона припустила, був мирною пропозицією від Латандера, що прагнув повернути її прихильність. На її превеликий подив, Леді Удача не могла зірвати троянду з куща, хоч як старалася. Роздратована, вона прокляла троянду невдачею, і стебло квітки зламалося в її руках. Тіхе заклала зірвану троянду за вухо і продовжила свій шлях. Тіхе не знала, що троянда була проявом Моандера, бога розтління та гниття. Відірване стебло троянди заповзло у вухо Тіхе й непомітно почало розкладати її зсередини.
Коли Тіхе повернулася додому, вона зустріла свою дорогу подругу, богиню Селунé, яка чекала, щоб поговорити з нею. Також на неї чекали Латандер, який бажав повернути її прихильність, і Азут, який прийшов посередничати у суперечці між ними двома. Селуне заплакала гіркими сльозами, побачивши, як розтління знищує її подругу зсередини, і перш ніж Тіхе встигла збагнути її намір, Селуне вразила її променем очищувального світла. Згнила серцевина Тіхе розкололася навпіл, і з неї вийшла менша, яскравіша подоба богині удачі, що дозволило богині місяця врятувати все добре й чисте у її подрузі. Однак услід за першою постаттю з гнилої оболонки вийшла ще одна — приголомшливо вродлива, але сповнена темної злоби та примхливої недоброзичливості. Щойно обидві постаті з'явилися, вони негайно кинулися одна на одну з ненавистю, несамовито борючись, і були розділені лише спільними зусиллями всіх трьох гостей.
Кажуть, що Тімора, Ясноволоса Дочка Тіхе, втілює всю грацію та доброту своєї матері, тоді як Бешаба, Неприємна Дочка Тіхе, отримала лише її зовнішність. Від самого народження два аспекти-близнюки Тіхе — Тімора, Леді Удача, та Бешаба, Діва Нещастя — воюють одна з одною, змагаючись у справах настільки великих, як доля народів, і настільки малих, як підкидання монети.