Напівельф
Вік
Напівельфи дорослішають з тією самою швидкістю, що й люди, і досягають повноліття приблизно у 20 років. Однак вони живуть значно довше за людей, часто перевищуючи 180 років.
Розмір
Напівельфи приблизно такого ж розміру, як і люди, їхній зріст коливається від 5 до 6 футів. Ваш розмір — Середній.
Темний зір
Завдяки вашій ельфійській крові ви маєте чудовий зір у темряві та напівтемряві. Ви бачите в тьмяному світлі на відстані 60 футів від себе так, ніби це яскраве світло, а в темряві — так, ніби це тьмяне світло. У темряві ви не розрізняєте кольорів, лише відтінки сірого.
Фейська спадщина
Ви маєте перевагу на рятівні кидки проти стану Зачарований, і магія не може приспати вас.
Універсальність навичок
Ви отримуєте досвідченість у двох навичках на ваш вибір.
Мови
Ви можете говорити, читати та писати Загальною, Ельфійською та однією додатковою мовою на ваш вибір.
Живучи у двох світах і не належачи по-справжньому до жодного, напівельфи поєднують те, що дехто вважає найкращим у їхніх ельфійських і людських батьках: людську допитливість, винахідливість і честолюбство, вгамовані витонченими чуттями, любов'ю до природи та мистецьким смаком ельфів. Одні напівельфи живуть серед людей, відрізняючись від них душевно й тілесно, і дивляться, як старіють друзі та кохані, тимчасом як їх самих час майже не торкається. Інші живуть з ельфами: вони дорослішають, коли їхні однолітки ще лишаються дітьми, і чманіють від нудьги в позачасових ельфійських краях. Багато напівельфів, не приживаючись у жодному з двох суспільств, обирають самотнє блукання або пристають до інших неприкаяних вигнанців у житті шукачів пригод.
Між двох світів
Людям напівельфи здаються ельфами, а ельфам — людьми. Зростом вони не поступаються ні тим, ні тим, хоч не такі стрункі, як ельфи, і не такі кремезні, як люди. Їхній зріст — від неповних 5 до близько 6 футів, вага — від 100 до 180 фунтів, причому чоловіки лише трохи вищі й важчі за жінок. У напівельфів-чоловіків росте борода, і часом вони запускають її, щоб приховати ельфійське коріння. Барви й риси напівельфів лежать десь між їхніми людськими та ельфійськими батьками, тож розмаїття тут навіть більше, ніж у будь-якої з двох рас. Очі вони зазвичай успадковують від ельфійського з батьків.
Дипломати чи мандрівники
Власних земель напівельфи не мають, хоча їх радо приймають у людських містах і дещо менш радо — в ельфійських лісах. У великих містах тих країв, де ельфи й люди часто спілкуються, напівельфів іноді досить, щоб утворити невеликі власні громади. Вони охоче тримаються товариства одне одного — єдиних, хто справді розуміє, що це таке: жити між двома світами.
Утім, у більшості куточків світу напівельфи трапляються так рідко, що можна прожити роки й не зустріти жодного іншого. Дехто взагалі уникає товариства, блукаючи глушиною як лісник, мисливець чи шукач пригод і навідуючись до цивілізації лише зрідка. Як і ельфів, їх жене жага мандрів, породжена довголіттям. Інші, навпаки, кидаються в самий вир суспільства, застосовуючи свою харизму й уміння ладнати з людьми чи то на дипломатичній службі, чи то в шахрайстві.
Імена напівельфів
Напівельфи користуються або людськими, або ельфійськими іменами. Наче на доказ того, що вони не належать до жодного суспільства, напівельфам, вихованим серед людей, часто дають ельфійські імена, а ті, кого виховали ельфи, нерідко беруть людські.
Багато напівельфів змалку вчаться ладнати з усіма: гасити ворожість і знаходити спільну мову. Як народ, вони мають ельфійську грацію без ельфійської гордовитості й людську енергію без людської грубості. З них часто виходять чудові посли та посередники — крім хіба що між ельфами й людьми, бо кожна сторона підозрює напівельфа в прихильності до іншої.